бездіяльний

БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину, людський колектив — не зайнятий роботою, без діяльності), БЕЗЧИ́ННИЙ заст. Лежав (Бальзак) на канапі тихий, байдужий, бездіяльний (Н. Рибак); Панок сидів так час якийсь безчинний, Ніщо не кажучи, в простір дививсь (І. Франко).

ЛІНИ́ВИЙ (сповнений лінощів, бездіяльності), ЛЕДА́ЧИЙ, БЕЗДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ. Лінива пам'ять, важка й каламутна, ледве тяглася у його мозку (М. Коцюбинський); У його серці піднімалося щось мов жаль за змарнованими молодими літами, за страченою батьківщиною, котру він прогайнував, закоштувавши ледачого бориславського життя (І. Франко); (Івась:) Той (фабрикант) живе бездільним життям (Мирослав Ірчан); Ви, божества, ви, серця безтурботні в спокої святому! Якщо провадите ви у блаженстві життя бездіяльне, Хто управляє тоді світотвором? (М. Зеров).

ПАСИ́ВНИЙ (байдужий до навколишньої дійсності), НЕАКТИ́ВНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, НЕДІЯ́ЛЬНИЙ (який не прагне до діяльності); ІНЕ́РТНИЙ, БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ (який не виявляє ініціативи); НЕЕНЕРГІ́ЙНИЙ, СО́ННИЙ (позбавлений енергії). На фабриці тепер нема пасивних людей (О. Гончар); (Майя:) Видно, що ви не були в піонерах. Ви неактивний (О. Корнійчук); У цей гарячий час.. Василько теж не може лишитись бездіяльним (О. Донченко); Скільки ще на планеті людей пасивних, інертних (з журналу); Безініціативна людина; Мав він ще одну рису..: блискавично переходити від млявого, сонного стану до звірувато-хижого, спритного, зібраного (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездіяльний — бездія́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бездіяльний — Інертний, ПАСИВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. бездіяльний — -а, -е. Який не діє; не зайнятий роботою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Я. Качура); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (З. Словник української мови у 20 томах
  5. бездіяльний — Бездія́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бездіяльний — БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Кач., Вибр., 1953, 145); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне... Словник української мови в 11 томах
  7. бездіяльний — Бездіяльний, -а, -е Бездѣятельный. Башт. 159. Словник української мови Грінченка