бездіяльний
БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не діє; не зайнятий роботою.
Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Кач., Вибр., 1953, 145);
Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (Тулуб, Людолови, II, 1957, 238);
// Який ніким не використовується.
Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах. В зв’язку з цим банки перетворюють бездіяльний грошовий капітале діяльний, тобто такий, що дає зиск.. (Ленін, 22, 1950, 193).
Словник української мови (СУМ-11)