Словник української мови в 11 томах

бездіяльно

БЕЗДІЯ́ЛЬНО. Присл. до бездія́льний.

Не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльна жити, а треба навчатись "бути здоровою в умовах нормальних", себто в умовах не лежня, а людини (Л. Укр., V, 1956, 425).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бездіяльно — бездія́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. бездіяльно — Присл. до бездіяльний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездіяльно — БЕЗДІЯ́ЛЬНО. Присл. до бездія́льний. Не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись “бути здоровою в умовах нормальних”, себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка); Не можна бездіяльно очікувати медових рік та манни небесної – їх слід створити або заслужити (із журн.).  Словник української мови у 20 томах