безздорівний
БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ, БЕЗЗДОРО́ВНИЙ, а, е, діал.
Кволий, хворобливий.
Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити (Сл. Гр.);
Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)