безздорівний
БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ, БЕЗЗДОРО́ВНИЙ, а, е, діал. Кволий, хворобливий.
Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити (Сл. Гр.);
Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Мирний, І, 1954. 46).
Словник української мови (СУМ-11)