Словник української мови в 11 томах

безздорівний

БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ, БЕЗЗДОРО́ВНИЙ, а, е, діал. Кволий, хворобливий.

Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити (Сл. Гр.);

Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Мирний, І, 1954. 46).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безздорівний — безздоровний, -а, -е, діал. Кволий, хворобливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безздорівний — БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ, БЕЗЗДОРО́ВНИЙ, а, е, діал. Кволий, хворобливий. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити (Сл. Гр.); Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах