беззмістовно

БЕЗЗМІСТО́ВНО.

Присл. до беззмісто́вний.

Журба підводить голову, беззмістовно дивиться на двері (Г. Епік).

Значення в інших словниках

1. беззмістовно — беззмісто́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. беззмістовно — Присл. до беззмістовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззмістовно — БЕЗЗМІСТО́ВНО. Присл. до беззмісто́вний. Журба підводить голову, беззмістовно дивиться на двері (Епік, Тв., 1958, 546).  Словник української мови в 11 томах