беззмістовно
БЕЗЗМІСТО́ВНО. Присл. до беззмісто́вний.
Журба підводить голову, беззмістовно дивиться на двері (Епік, Тв., 1958, 546).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗЗМІСТО́ВНО. Присл. до беззмісто́вний.
Журба підводить голову, беззмістовно дивиться на двері (Епік, Тв., 1958, 546).
Словник української мови (СУМ-11)