безколісний

БЕЗКОЛІ́СНИЙ, а, е.

Який не має коліс; який пересувається, працює без допомоги коліс.

Кульбака навіть підспівував, коли Бугор затягнув своєї безглуздої: По кривій і нерівній дорозі Їхав безколісний грузовик (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. безколісний — безколі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безколісний — -а, -е. 1》 Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів. 2》 Те саме, що безкінний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови