безколісний

безколі́сний

-а, -е.

1》 Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів.

2》 Те саме, що безкінний 2).

Значення в інших словниках

1. безколісний — безколі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безколісний — БЕЗКОЛІ́СНИЙ, а, е. Який не має коліс; який пересувається, працює без допомоги коліс. Кульбака навіть підспівував, коли Бугор затягнув своєї безглуздої: По кривій і нерівній дорозі Їхав безколісний грузовик (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах