безкомпромісний
БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е.
Який не визнає компромісів, не йде на компроміси.
Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар);
Своєю гнівною і непокореною, чесною і безкомпромісною музою Великий Кобзар відстоює правду, волю (з газ.);
// Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів.
Точиться безкомпромісна боротьба між прихильниками органічного походження нафти та її глибинного генезису (з наук. літ.);
// Об'єктивний, правдивий.
Якось Петро Полікарпович викликав обох референтів і вручив їм загадкові талмуди на предмет безкомпромісної експертизи (А. Крижанівський);
Потрібен чесний аналіз і безкомпромісна оцінка трагічних сторінок нашої історії (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)