безкомпромісний
БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси.
Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (Гончар, III, 1959, 228);
// Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів.
Доки існуватиме капіталізм, боротьба на ідеологічному фронті.. буде жорстокою, безкомпромісною класовою боротьбою (Ком. Укр., 5, 1963, 5).
Словник української мови (СУМ-11)