1. Словник української мови в 11 томах

безкомпромісний

БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси.

Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (Гончар, III, 1959, 228);

// Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів.

Доки існуватиме капіталізм, боротьба на ідеологічному фронті.. буде жорстокою, безкомпромісною класовою боротьбою (Ком. Укр., 5, 1963, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкомпромісний — безкомпромі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкомпромісний — [беизкомпроум’існией і беискомпроум’існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. безкомпромісний — -а, -е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкомпромісний — БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. безкомпромісний — див. непокірний; упертий Словник синонімів Вусика
  6. безкомпромісний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови