безкомпромісний

НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. у соціально-політичному плані); БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ (про взаємовідносини, дії — які виключають можливість примирення, проходять без компромісів); ВОРО́ЖИЙ (який перебуває в стані ворожнечі). Не було згоди між керівниками. Одні.. стояли за те, щоб вести боротьбу відкритим, непримиренним способом, ..а інші.. обстоювали політику хитрощів і маскування (Ірина Вільде); Іван з великим інтересом слухав цього чудного чоловіка, зліпленого з непримиримих суперечностей (П. Колесник); Антагоністичні класи; Антагоністичні позиції; Антагоністичні суперечності; Вести безкомпромісну боротьбу; Всі вони були родичі, ..хоч це не заважало їм ділитися на два ворожі табори (М. Коцюбинський).

ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Він ніколи ні з ким не сперечався, але був завжди принциповий (І. Ле); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газети); (Аркадій:) Ви, золотко, не крутіть, — будьте хоч раз принципіальні. Де ваша громадянська мужність? (О. Корнійчук); Він не був непохитний, міцний, як той дуб (О. Довженко); Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар); Думки.. про рани рідної землі засмутили зір, відточуючи, ніби лезо шаблі, непримиренну зненависть в душі Максима (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкомпромісний — безкомпромі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безкомпромісний — [беизкомпроум’існией і беискомпроум’існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. безкомпромісний — -а, -е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безкомпромісний — БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. безкомпромісний — див. непокірний; упертий Словник синонімів Вусика
  6. безкомпромісний — БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (Гончар, III, 1959, 228); // Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів. Словник української мови в 11 томах