безкомпромісний
безкомпромі́сний
[беизкомпроум’існией і беискомпроум’існией]
м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безкомпромісний — безкомпромі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безкомпромісний — -а, -е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безкомпромісний — БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Словник української мови у 20 томах
- безкомпромісний — див. непокірний; упертий Словник синонімів Вусика
- безкомпромісний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- безкомпромісний — БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, а, е. Який не визнає компромісів, не йде на компроміси. Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (Гончар, III, 1959, 228); // Який виключає можливість примирення, проходить без компромісів. Словник української мови в 11 томах