безконтактний

БЕЗКОНТА́КТНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється на відстані, без контакту з об'єктом.

У результаті безконтактного масажу поверхня шкіри нагрівається на кілька градусів (із журн.);

Безконтактна діагностика;

Безконтактне вимірювання.

2. Такий, у якому відключення або перемикання струму в електричному ланцюгу відбувається без механічного замикання й розмикання контактів.

Здійснено ідейно-теоретичне обґрунтування принципу роботи пристрою безконтактного зчитування інформації з магнітних носіїв (з наук. літ.);

Безконтактне запалювання спрощує генерацію іскри (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безконтактний — безконта́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безконтактний — -а, -е. 1》 Який здійснюється на відстані, без безпосереднього контакту з об'єктом (про вимірювання, діагностику). 2》 Такий, у якому відключення або переключення струму в електричному ланцюзі відбувається без механічного замикання, розмикання контактів, стрибкоподібною зміною опору.  Великий тлумачний словник сучасної мови