безконечність
БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, рідше БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безконе́чний, безкіне́чний.
Чудова, ясна ніч! На небі зорі ярко так палають – се безконечність нам морга до віч! (І. Франко);
Сторожа зосереджено дивилась у безкінечність степів (С. Скляренко);
Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар);
Безконечність простору і часу визначається безконечністю матерії (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)