безконтрольний

БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти.

А. Головко говорив про безконтрольне зловживання владою на місцях (В. Підмогильний);

Безконтрольне вживання медикаментів може призвести до токсичних, алергійних та інших хворобливих явищ (з наук.-попул. літ.);

Небезпечним явищем є безконтрольна приватизація, тобто грабіж національного багатства та вивіз його за кордон (з газ.).

2. Який не спрямовується свідомістю.

Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Іван Ле);

В умовах глибокої кризи людство усвідомило, що своєю безконтрольною діяльністю може призвести до фатальних наслідків (з наук. літ.);

Селянську масу, невважаючи на її довгий і сильний опір, було поневолено, позбавлено власної землі і всяких, навіть найелементарніших громадських прав. Шляхтичі дратували її повсякчасно необмеженою й безконтрольною самоволею (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. безконтрольний — безконтро́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безконтрольний — -а, -е. 1》 Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. 2》 Який не спрямовується свідомістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який здійснюється без перевірки, не контролюється); НЕПІДЗВІ́ТНИЙ, БЕЗЗВІ́ТНИЙ рідше (який не потребує звіту, не контролюється).  Словник синонімів української мови
4. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319). 2. Який не спрямовується свідомістю.  Словник української мови в 11 томах