безконтрольний
БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти.
Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319).
2. Який не спрямовується свідомістю.
Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (Ле, Мої листи, 1945, 146).
Словник української мови (СУМ-11)