Великий тлумачний словник сучасної мови

безконтрольний

безконтро́льний

-а, -е.

1》 Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти.

2》 Який не спрямовується свідомістю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безконтрольний — безконтро́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. А. Головко говорив про безконтрольне зловживання владою на місцях (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який здійснюється без перевірки, не контролюється); НЕПІДЗВІ́ТНИЙ, БЕЗЗВІ́ТНИЙ рідше (який не потребує звіту, не контролюється).  Словник синонімів української мови
  4. безконтрольний — БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ніким не контролюється; якого ніхто не має права контролювати, перевіряти. Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 7, 1949, 319). 2. Який не спрямовується свідомістю.  Словник української мови в 11 томах