безкорівний

БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е, розм.

Який не має корови (корів).

Безкорівний хазяїн.

Значення в інших словниках

1. безкорівний — безкорі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкорівний — -а, -е. Який не має корови (корів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безкорівний — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. безкорівний — БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е. Який не має корови (корів). В артілі вже немає безкорівних господарств (Рад. Укр., 25.VIІІ 1946, 2).  Словник української мови в 11 томах