безкорівний

БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е. Який не має корови (корів).

В артілі вже немає безкорівних господарств (Рад. Укр., 25.VIІІ 1946, 2).

Значення в інших словниках

1. безкорівний — безкорі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безкорівний — -а, -е. Який не має корови (корів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безкорівний — БЕЗКОРІ́ВНИЙ, а, е, розм. Який не має корови (корів). Безкорівний хазяїн.  Словник української мови у 20 томах
4. безкорівний — див. бідний  Словник синонімів Вусика