безкорисно

БЕЗКОРИ́СНО. Присл. до безкори́сний.

Дорош бачить, що говорити з ним зараз безкорисно (Тют., Вир, 1960, 136);

Скільки світ життєлюбів тих зна, Що йому безкорисно всі сили Віддали (Воскр., З перцем!, 1957, 139).

Значення в інших словниках

1. безкорисно — безкори́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безкорисно — пр.н. просив: де там!>; (кричати) ІД. кричи не кричи.  Словник синонімів Караванського
3. безкорисно — Присл. до безкорисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безкорисно — БЕЗКОРИ́СНО. Присл. до безкори́сний. Дорош бачить, що говорити з ним зараз безкорисно (Григорій Тютюнник); Скільки світ життєлюбів тих зна, Що йому безкорисно всі сили Віддали (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах