безкорисний
БЕЗКОРИ́СНИЙ, а, е.
1. Який нікому не дає користі; некорисний.
"Ех ти, безкорисна вода! Виходить, нам через тебе передчасна смерть!" (Ю. Янов., І, 1954, 221).
2. рідко. Те саме, що безкори́сливий.
За часів батька у нас бувало багато людей, .. водились знайомості чисто безкорисні і поетичні (Фр., І, 1955, 12);
В піснях, репліках народного співця, цілком безкорисного, байдужого до грошей, виявляється настрій повсталого народу (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 97).
Словник української мови (СУМ-11)