Словник української мови в 11 томах

безкорисливість

БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. безкори́сливий.

Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість (Гончар, І, 1954, 170).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безкорисливість — безкори́сливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. безкорисливість — -вості, ж. Властивість за знач. безкорисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкорисливість — БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. безкори́сливий. Йшлося про самовідданість людини, .. про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар); Робив це з навмисною повільністю, мовби насолоджуючись своєю безкорисливістю (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. безкорисливість — Безкори́сливість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)