безкорисливо

БЕЗКОРИ́СЛИВО. Присл. до безкори́сливий.

Ми щиро і безкорисливо подаємо велику допомогу народам країн, які скинули ярмо колоніалізму (Матер. XXII з. КПУ, 1961, 8).

Значення в інших словниках

1. безкорисливо — безкори́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безкорисливо — Присл. до безкорисливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безкорисливо — БЕЗКОРИ́СЛИВО. Присл. до безкори́сливий. Благовістячи, я [апостол Павло] безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя (Біблія. Пер. І. Огієнка); Любити – це давати насолоди іншому ..  Словник української мови у 20 томах
4. безкорисливо — див. даром  Словник синонімів Вусика