безкорисливий
БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; некорисливий.
Ніколи не забуде український народ тієї безкорисливої дружньої допомоги, яку йому завжди надавали і надають.. всі народи Радянського Союзу (Рад. Укр., 1.V 1957, 1);
Приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Ле, Наливайко, 1957, 48).
Словник української мови (СУМ-11)