безличник

БЕЗЛИ́ЧНИК, а, ч., діал.

Безсоромник, безстидник.

Значення в інших словниках

1. безличник — безли́чник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. безличник — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
3. безличник — БЕЗСОРО́МНИК (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності і т. ін.), СОРОМІ́ТНИК рідше, БЕЗСТИ́ДНИК заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИК діал., СРАМНИ́К заст.  Словник синонімів української мови
4. безличник — БЕЗЛИ́ЧНИК, а, ч., діал. Безсоромник, безстидник.  Словник української мови в 11 томах
5. безличник — Безличник, -ка м. Безстыдникъ. Шейк.  Словник української мови Грінченка