безматочний
БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е.
Те саме, що безма́тковий.
Вони, окутані пахучим димом, саме ворожили біля безматочної сім'ї (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е.
Те саме, що безма́тковий.
Вони, окутані пахучим димом, саме ворожили біля безматочної сім'ї (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)