безматочний

БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е. Який не має матки (про бджіл).

Безматочним сім’ям дають маток з нуклеусів (Колг. енц., І, 1956, 64).

Значення в інших словниках

1. безматочний — безма́точний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безматочний — -а, -е. Який не має матки (про бджіл).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безматочний — БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е. Те саме, що безма́тковий. Вони, окутані пахучим димом, саме ворожили біля безматочної сім'ї (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах