безмилосердний

БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що немилосе́рдний; безжалісний.

В таких хвилях була вона супроти свого окруження безоглядно гостра, ба, безмилосердна! (О. Кобилянська);

Якщо ви такий безмилосердний чоловік, так тоді вип'ємо отсю чорну за нашу Талію і Терпсихору, чи там Мельпомену, за артистів і за театральні зірки (Б. Лепкий);

* Образно. У смутку й журбі дні проходили ще легше, але ніч була безмилосердна (Н. Кобринська);

Весь він [народ] .. насичений мораллю безмилосердної конкуренції (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. безмилосердний — безмилосе́рдний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безмилосердний — -а, -е, рідко. Те саме, що немилосердний; безжалісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безмилосердний — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
4. безмилосердний — БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що немилосе́рдний; безжалісний. *Образно. У смутку й журбі дні проходили ще легше, але ніч була безмилосердна (Кобр., Вибр., 1954, 39).  Словник української мови в 11 томах