Словник української мови в 11 томах

безмилосердний

БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що немилосе́рдний; безжалісний.

*Образно. У смутку й журбі дні проходили ще легше, але ніч була безмилосердна (Кобр., Вибр., 1954, 39).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безмилосердний — безмилосе́рдний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безмилосердний — -а, -е, рідко. Те саме, що немилосердний; безжалісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмилосердний — БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що немилосе́рдний; безжалісний. В таких хвилях була вона супроти свого окруження безоглядно гостра, ба, безмилосердна! (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. безмилосердний — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови