безмежність
БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя.
Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (М. Коцюбинський);
Сонце пливе кудись за ярки, і спокійні кургани стережуть спокій безмежності (М. Хвильовий);
І лине далі ніч у безмежність Атлантичного океану (З. Тулуб);
Високий ясний вечір був сповнений .. запаху безмежності (О. Гончар);
Інколи .. здається мені космічна безмежність шкурою титанічного дракона, метагалактичного змія (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)