безмір'я

БЕЗМІ́Р'Я, я, с.

Те саме, що бе́змір 1.

У блакитному безмір'ї Сонце плине і палає (Я. Щоголів);

Перед собою він бачив .. титанічне безмір'я снігів і хмар (М. Стельмах);

Могутній вихор клекоче, прагне у простір, несе громаддя корабля у безмір'я (О. Бердник);

Така безмежність і таке безмір'я! Мій біль в мені! (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. безмір'я — безмі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безмір'я — див. безмежний; далечінь  Словник синонімів Вусика
3. безмір'я — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого...  Словник синонімів української мови
4. безмір'я — Безмір'я, -р'я с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.  Словник української мови Грінченка