безневинність

БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безневи́нний.

Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою (Марко Вовчок);

Тільки чотири чоловіки з усієї великої камери викликають у нього сумнів щодо своєї безневинності (Б. Антоненко-Давидович);

Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають, .. а на його просьби .. навіть відповіді ніякої (Ю. Збанацький);

Свої побоювання щодо безневинності “домашнього” магнетизму вчені висловили ще на початку 80-х років (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безневинність — безневи́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безневинність — -ності, ж. Абстр. ім. до безневинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безневинність — Безневи́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безневинність — БЕЗНЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безневи́нний. Он тим, хто не просився, не доказував своєї безневинності, все прощають,.. а на його просьби.. навіть відповіді ніякої (Збан., Сеспель, 1961, 237).  Словник української мови в 11 томах
5. безневинність — Безневинність, -ности ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191.  Словник української мови Грінченка