безопірний
БЕЗОПІ́РНИЙ, а, е, зах.
Який не чинить опору, легко піддається кому-, чому-небудь.
Гнет [гніт] .. м'які, безопірні [тіла] роздавлює (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗОПІ́РНИЙ, а, е, зах.
Який не чинить опору, легко піддається кому-, чому-небудь.
Гнет [гніт] .. м'які, безопірні [тіла] роздавлює (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)