безпардонно
БЕЗПАРДО́ННО, розм.
Присл. до безпардо́нний.
Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Ірина Вільде);
* Образно. Вітер .. лютував, свавільно і безпардонно (В. Винниченко);
Важка хмара, що сунулась сонним небом, безпардонно поглинула місяць (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)