безпардонно
БЕЗПАРДО́ННО, розм. Присл. до безпардо́нний.
Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Вільде, Сестри.., 1958, 401).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗПАРДО́ННО, розм. Присл. до безпардо́нний.
Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Вільде, Сестри.., 1958, 401).
Словник української мови (СУМ-11)