Словник української мови у 20 томах

безперечність

БЕЗПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безпере́чний.

Укладання договору про повну майнову відповідальність забезпечує безперечність стягнення з матеріально відповідальних осіб вартості матеріальних цінностей, яких не вистачає (з мови документів);

Доповідачі буквально кожну фразу супроводжували слайдами із статистичними показниками, підтверджуючи безперечність сказаного про медичний простір України (із журн.);

Боротьба за чемпіонський титул ще не завершилася, хоча в багатьох оглядах промайнула думка про безперечність чергового успіху київського “Динамо” (з газ.);

Безперечність доказів;

Безперечність простих істин.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безперечність — безпере́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. безперечність — -ності, ж. Абстр. ім. до безперечний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безперечність — Безпере́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безперечність — БЕЗПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безпере́чний.  Словник української мови в 11 томах
  5. безперечність — Безперечність, -ности ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.  Словник української мови Грінченка