безперешкодний
БЕЗПЕРЕШКО́ДНИЙ, а, е.
Якому ніщо не перешкоджає; який не пов'язаний ні з якими перешкодами, перепонами; без перепон, вільний.
Від цього мав [грек] прибутки немалі. Торги були йому безперешкодні (Л. Костенко);
Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з проведенням адмінреформи (з газ.);
Безперешкодне переведення безготівкових коштів у готівку;
Безперешкодне перетинання митного кордону;
Безперешкодне повернення в Україну.
Словник української мови (СУМ-20)