безперешкодно
БЕЗПЕРЕШКО́ДНО.
Присл. до безперешко́дний.
Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю своєю до корабля (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Вуглекислий газ безперешкодно пропускає сонячне випромінювання, але утримує тепло на Землі, створюючи “парниковий ефект” (з наук.-попул. літ.);
В ясні, безхмарні ночі ґрунт дуже охолоджується – випромінювання з ґрунту безперешкодно йде у простір (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)