безперешкодно

БЕЗПЕРЕШКО́ДНО. Присл. до безперешко́дний.

Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю своєю до корабля (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 310).

Значення в інших словниках

1. безперешкодно — безперешко́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безперешкодно — Присл. до безперешкодний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безперешкодно — БЕЗПЕРЕШКО́ДНО. Присл. до безперешко́дний. Вони рушили безперешкодно всі гуртом із здобиччю своєю до корабля (М. Лукаш, пер. з тв. Дж.  Словник української мови у 20 томах