безперий
БЕЗПЕ́РИЙ, а, е. Без пір’я; неоперений (про птахів).
Яструб на камінь сідає. Щоб гадину діткам безперим піймать… (Морд., І, 1958, 512);
Суха, як безперий горобчик, заплющила бабка вже очі (Коцюб., II, 1955, 360).
Словник української мови (СУМ-11)