Значення в інших словниках
-
безперий —
безпе́рий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безперий —
-а, -е. Без пір'я; неоперений (про птахів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безперий —
БЕЗПЕ́РИЙ, а, е. Без пір'я; неоперений (про птахів). Яструб на камінь сідає, Щоб гадину діткам безперим піймать... (Д. Мордовець); Суха, як безперий горобчик, заплющила бабка вже очі (М. Коцюбинський); * Образно. От хуторянку, боязку, майже безперу, кинуло в осередок ідейної борні (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
-
безперий —
ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев.
Словник синонімів української мови
-
безперий —
Безпе́рий, -ра, -ре; -пе́рі, -рих
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безперий —
БЕЗПЕ́РИЙ, а, е. Без пір’я; неоперений (про птахів). Яструб на камінь сідає. Щоб гадину діткам безперим піймать… (Морд., І, 1958, 512); Суха, як безперий горобчик, заплющила бабка вже очі (Коцюб., II, 1955, 360).
Словник української мови в 11 томах
-
безперий —
Безперий, -а, -е Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Шевч. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать. Морд. К. 18.
Словник української мови Грінченка