безплановість

БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж.

Абстр. ім. до безпла́новий.

Хаотичність і безплановість характеризують у високій мірі польський реформаційний рух, навіть у сій стадії його розвитку: в 1550–1560-х рр., що були періодом найбільшої його динаміки (М. Грушевський);

Безплановість, стихія, суєта охопили людей, і вони знову страждають (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безплановість — безпла́новість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безплановість — -вості, ж. Абстр. ім. до безплановий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безплановість — БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий. Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).  Словник української мови в 11 томах