безплановість

БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий.

Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).

Значення в інших словниках

1. безплановість — безпла́новість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безплановість — -вості, ж. Абстр. ім. до безплановий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безплановість — БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий. Хаотичність і безплановість характеризують у високій мірі польський реформаційний рух, навіть у сій стадії його розвитку: в 1550–1560-х рр., що були періодом найбільшої його динаміки (М.  Словник української мови у 20 томах