безповоротно
БЕЗПОВОРО́ТНО.
Присл. до безповоро́тний.
Чародійний сон тривав так коротко й минув безповоротно (І. Франко);
Ангели зоставили мою душу, покинули й полетіли безповоротно (О. Довженко);
[Ліда:] Платоне, я вирішила безповоротно. Прощайте! (О. Корнійчук);
Допомогу каса видає і позичкою, і безповоротно, залежно від того, для якої мети і хто її одержує (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)