безповоротний
БЕЗПОВОРО́ТНИЙ, а, е.
1. Який виключає повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний.
Вирішення покинути “Березову дачу”, і кинути якнайскоріше, було твердим і безповоротним (В. Козаченко);
Як же утвердити бастіони радості, як зробити її здобутки безповоротними (О. Бердник);
// Який ніколи не повернеться, втрачений назавжди.
Скільки ті понурі стіни чули .. окриків болю та шептів гіркого жалю за безповоротним минулим! (І. Франко);
Дівчина романтична і наївна .. зв'язує із порушенням його [дівочого становища] поняття про якусь безповоротну втрату (В. Підмогильний);
За роком рік, як дорогоцінні діаманти, нанизував він [Саїд] безповоротні літа на таке нерівне, часом вузлувате прядиво життя (Іван Ле);
* Образно. Карпати... Темними лісами ви оповиті, і над вами Ширяють в синяві орли. Віки залізні тут пройшли Безповоротними шляхами (М. Рильський).
2. Який не підлягає поверненню.
На боротьбу із забрудненням тих чи інших видів природних ресурсів у промислово розвинених країнах надаються безповоротні позики (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)