Словник української мови у 20 томах

безповоротний

БЕЗПОВОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Який виключає повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний.

Вирішення покинути “Березову дачу”, і кинути якнайскоріше, було твердим і безповоротним (В. Козаченко);

Як же утвердити бастіони радості, як зробити її здобутки безповоротними (О. Бердник);

// Який ніколи не повернеться, втрачений назавжди.

Скільки ті понурі стіни чули .. окриків болю та шептів гіркого жалю за безповоротним минулим! (І. Франко);

Дівчина романтична і наївна .. зв'язує із порушенням його [дівочого становища] поняття про якусь безповоротну втрату (В. Підмогильний);

За роком рік, як дорогоцінні діаманти, нанизував він [Саїд] безповоротні літа на таке нерівне, часом вузлувате прядиво життя (Іван Ле);

* Образно. Карпати... Темними лісами ви оповиті, і над вами Ширяють в синяві орли. Віки залізні тут пройшли Безповоротними шляхами (М. Рильський).

2. Який не підлягає поверненню.

На боротьбу із забрудненням тих чи інших видів природних ресурсів у промислово розвинених країнах надаються безповоротні позики (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безповоротний — безповоро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безповоротний — -а, -е. 1》 Який виключає повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний. Безповоротне рішення. || Який ніколи не повернеться, втрачений назавжди. 2》 Який не підлягає поверненню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
  4. безповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який виключав повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний. Вирішення покинути "Березову дачу" і кинути якнайскоріше було твердим і безповоротним (Коз.  Словник української мови в 11 томах