безповоротний

безповоро́тний

-а, -е.

1》 Який виключає повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний. Безповоротне рішення.

|| Який ніколи не повернеться, втрачений назавжди.

2》 Який не підлягає поверненню.

Безповоротна фінансова допомога — а) сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами; б) сума безнадійної заборгованості; в) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою; г) кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення строків повернення його основної суми.

Значення в інших словниках

1. безповоротний — безповоро́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який виключає повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний. Вирішення покинути “Березову дачу”, і кинути якнайскоріше, було твердим і безповоротним (В.  Словник української мови у 20 томах
3. безповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні).  Словник синонімів української мови
4. безповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ, а, е. 1. Який виключав повернення до того, що було раніше; рішучий, твердий, остаточний. Вирішення покинути "Березову дачу" і кинути якнайскоріше було твердим і безповоротним (Коз.  Словник української мови в 11 томах