безповоротно
БЕЗПОВОРО́ТНО. Присл. до безповоро́тний.
Як і в усіх республіках Радянського Союзу, в Українській РСР остаточно і безповоротно переміг соціалістичний лад, соціалістична система господарства (Іст. УРСР, II, 1957, 429);
[Ліда:] Платане, я вирішила безповоротно. Прощайте! (Корн., І, 1955, 142);
Чародійний сон тривав так коротко й минув безповоротно (Фр., VI, 1951, 225);
Допомогу каса видає і позичкою, і безповоротно, залежно від того, для якої мети і хто її одержує (Колг. Укр., 11, 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)