безпробудно

БЕЗПРОБУ́ДНО.

Присл. до безпробу́дний.

А вона [красуня] .. Безпробудно спочиває, – Понад нею сон літає (Я. Щоголів);

Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. безпробудно — безпробу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безпробудно — Присл. до безпробудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпробудно — БЕЗПРОБУ́ДНО. Присл. до безпробу́дний. А вона [красуня].. Безпробудно спочиває, — Понад нею сон літає (Щог., Поезії, 1958, 181); Цілий день Франц Таубенфельд безпробудно пив (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 167).  Словник української мови в 11 томах